Ярослав Добрянський, Київщина: Мета – наш край, нашу Київщину зробити комфортною та успішною для проживання

14.09.15

Ярослав Добрянський, 37-річний перший заступник Київської облради, який з 2007-го попрацював у чотирьох районах Київщини, очолить список «НАШОГО КРАЮ» на виборах до Київської обласної ради. Він упевнений – «НАШОМУ КРАЮ» за короткий термін вдасться завоювати симпатії мешканців області, адже партію представляють місцеві лідери та люди справи.

Що вас переконало стати членом «НАШОГО КРАЮ»?

Передусім мені сподобалася сама назва – лаконічна й зрозуміла. «НАШ КРА Й» – це територія, де ми проживаємо, вчимося, кохаємо, виховуємо наших дітей, шануємо і поважаємо наших батьків, спільно створюємо комфортне середовище для життя. Об’єктивно концепція нашої політичної сили радикально відрізняється від інших – у нас немає лідера, який замикає на собі всі важелі впливу. Політична історія нашої країни доводить, що якщо зникає лідер, до вечора зникає й політична сила. А у нас діє колегіальний орган, і всі рішення ми ухвалюємо спільно – це страховка від диктатури і свавілля, проти якого люди виходять на майдани.

«НАШ КРАЙ» називають партією мерів – хто з мерів Київщини до вас приєднався?

Зараз у партії представлені і бізнесмени, і вчителі, медики і аграрії, яких єднає одне – всі вони заслужили авторитет і небайдужі до розвитку своєї територіальної громади. А що міцніше фундамент громад – то міцніше держава. Так, сьогодні в нашій команді – мер Борисполя Анатолій Федорчук, мер Обухова Олександр Левченко, мер Березані Анатолій Дунаєнко, мер Ржищева Микола Спичак, а також багато мерів міст районного значення. Більшість з них не перший рік на посаді, і повірте, вони справді знають, як свій край зробити успішним.

Також ми активно залучаємо керівників підприємств. Зокрема, на всю Україну відомий Яготинський маслозавод, а його директор – діючий депутат облради Олександр Сіренко. Від Згурівського району балотуватиметься керівник агропідприємства Василь Цвик. Ці люди не просто керівники. Вони розвивають інфраструктуру сіл, де працюють їхні підприємства, створюють робочі місця, освітлюють вулиці, ремонтують дороги, допомагають в утриманні дитячих садочків, шкіл, медичних закладів – і це все за рахунок своїх підприємств, тобто несуть соціальні зобов’язання перед тими громадами, де живуть і працюють.

Розкажу історію про ціну авторитету. Як голова Згурівської РДА я приїхав у село відкривати газопровід. Після урочистостей звернувся до людей і попросив ставити запитання. А поруч стояв Василь Цвик – і жоден мешканець села до керівництва району не підійшов, усі обступили і смикали за рукав Василя, який профінансував підведення газу до кожної оселі і навіть газові плити соціально незахищеним людям придбав. Ось вам і люди справи.

Як формується команда і хто з авторитетних людей на Київщині вже поповнив лави «НАШОГО КРАЮ»?

Більшість мерів давно чекали політсилу, яка відстоюватиме інтереси територіальних громад і їхніх лідерів. Я очолював чотири райони Київської області і знаю, що треба людям, які хочуть розвивати свої громади. А людям потрібно небагато: якісне медичне обслуговування, щоб діти отримували достойну середню освіту у комфортних умовах, щоб дороги були без вибоїн і освітлювались, щоб за місцем проживання у людей булла робота і щоб пенсіонери мали надійний соціальний захист. І навколо спільної мети, розвитку нашого краю згуртувалася команда однодумців з різними професіями, але з високим фаховим рівнем.

Які проблеми є найхарактернішими для Київщини і як їх вирішити?

Ми пристоличний регіон, і з цим пов’язані і наші можливості, і наші втрати. Багато мешканців області працюють у Києві, таким чином у столиці залишаються податки, а область нічого з цього не має. Проблема сміттєзвалищ, очисних споруд також існує. Але завдячуючи столиці, Київська область є однією з найбільш інвестиційно привабливих областей в Україні. Зараз у країні дефіцит великих проектів.

А які б ви запропонували для Київщини, щоб дати поштовх для розвитку?

Щоб бізнес і технології зайшли в область, нам необхідно розвивати території для створення індустріальних парків. Це спеціальні організовані території для розміщення нових виробництв, забезпечені інфраструктурою, енергоносіями, адміністративно-правовими умовами. Тобто це промислові площадки, на яких здійснюють діяльність декілька незалежних підприємств і не обов’язково в одній галузі. І розвиток таких територій дасть суттєвий поштовх для нашої області у створенні нових робочих місць, додаткових можливостях наповнювати місцеві бюджети.

Індустріальні парки перспективні для пристоличних регіонів, а що може дати поштовх для розвитку більш віддалених депресивних районів?

Розвиток агротехнологій та створення вільних економічних зон для виникнення сприятливих умов для інвестиційних проектів.

На Київщині ви працювали головою Згурівської, Києво-Святошинської, Макарівської, Бориспільської РДА – де було найскладніше? І де вдалося реалізувати себе найповніше?

Безперечно, райони, в яких я працював, відрізняються один від одного. Наприклад, Згурівський має потужний аграрний потенціал. Києво-Святошинський та Бориспільський райони динамічно розвиваються у промисловому напрямі. А Макарівщина починає поступово переорієнтовуватися із сільськогосподарського на промисловий. Саме близькість районів до Києва створює потенціал для їх економічного розвитку. Розростатися столиці вшир область вже не дає, тому столиця розвиває область так, як колись область розвивала столицю. А це інвестиції, нові види діяльності, житлове і промислове будівництво, що дає поштовх для розвитку транспорту.

Щодо моєї власної самореалізації, то працюючи на посадах, я ніколи не забував, що представляю владу. А влада – це, насамперед, служіння людям і тому краю, де працюєш. Та люди всі різні, і професійна влада має працювати так, аби враховувати їхні різні можливості й інтереси, поєднувати їх і спрямовувати в один бік. Слід виходити із спільних цінностей, а вони полягають у тому, щоб примирити соціальні протиріччя, знаходити баланс інтересів, творити взаємну довіру, ухвалювати такі рішення, які відкривають людям простір для ініціативи, несуть добробут, захищають довкілля, розвивають соціальну сферу. І всіх при цьому влада має утримувати в рамках закону. Якщо у владі завжди дотримуватимуться таких принципів, наша країна насправді буде європейською країною. Але все ж таки наведіть хоча б один приклад успішності вашого керівництва в одному з районів, в яких ви працювали. Якщо говорити про розвиток сільського господарства, а як наслідок – відродження села, то працюючи в Макарівському районі, ми завели в район велику агрокомпанію ТОВ «Агрохолдинг МС». Підприємство за короткий період часу навело лад на 17 тисячах гектарів землі сільськогосподарського призначення, а це людські паї, на яких упродовж 20 років вже росли дерева. І сьогодні на цих полях вирощуються зернові культури. Люди отримують розрахунки за паї в тих селах, де обробляються землі, підприємство допомагає в утриманні інфраструктури сіл, є частим гостем у школах, дитячих садочках, соціальних закладах, як кажуть, не з пустими руками. До речі, моєю вимогою як голови райдержадміністрації було те, щоб на підприємстві працювали місцеві люди. Розповім вам один випадок, який мене глибоко вразив. Пам’ятаю, на корчуванні полів працював хлопець – раніше він заробляв на тому, що здавав металолом. А через деякий час цей металошукач почав керувати імпортним трактором «Джон Дір» і попросив у керівника підприємства поїхати на ньому на обід. «У мене батько – колишній тракторист, і він зараз не ходить, а я так хочу показати, на якому чуді техніки я їжджу», – пояснив він. Ця історія зворушує до сліз! І я гордий тим, що ми створили необхідні умови таким людям працювати, заробляти і гордитися тим.

І останнє на сьогодні запитання до вас. Яке ви бачите майбутнє Київщини?

На мою думку, Київщина має найбільший потенціал серед усіх областей України через географічні, природно-ресурсні, історико-культурні, економічні, науково-технічні можливості. Тому вважаю, що нашому краю визначено бути першим серед кращих.