Євроінтеграція по-херсонськи

11.10.15

Один іде прямим шляхом, інший – по колу. Таким є і наш шлях до Європи – складний і не такий швидкий, як хотілося б. Події останніх двох років є яскравим прикладом тому. З кожним днем люди дедалі більше розуміють, що рух країни вперед є можливим тільки разом з об’єднаною Європою. Саме в Європі нам варто шукати своє майбутнє і, звісно, робити європейським своє місто.

Що таке євроінтеграція для Херсона та області? Власними думками з цього приводу на наше прохання поділився Володимир Сальдо.

Що, на вашу думку, є сьогодні вирішальним чинником для вибору європейського напряму?

Євроінтеграція – глобальний напрям. Але в цій глобальності дуже багато складових. Ключова з них – як прискорити надання Україні статусу країни з ринковою економікою.

Про це слід говорити вже сьогодні?

Я переконаний, що про розвиток слід говорити завжди. Якщо ми цього не робитимемо, ніколи нікуди не почнемо рухатися.

І все ж таки – розвиток? Чи не занадто сміливо, особливо для тієї ситуації, яку ми маємо?

Ситуація в Україні справді є непростою. Але все ж таки є певний прогрес. Так, поки що далеко не кожна людина його відчуває, далеко не всі вільно оперують розумними термінами «макроекономіка» і «мікроекономіка». Але ми рухаємося в тому напрямі, який у перспективі приведе державу до розвитку. І тому не маємо права зупинятися.

Проблеми є. Є низка підприємств, які поки не працюють. Чому? Як мінімум з двох причин: політичної та економічної. Що стосується політичної – її передумови формувалися всі попередні роки. У результаті Україна отримала істотне розшарування суспільства: на дуже багатих і зовсім бідних. Влада надавала можливість заробляти лише дуже вузькому колу людей, тому більша частина виробництва виявилася в приватних руках.

І сьогодні це потрібно виправляти – зробити все можливе, щоб підприємства знову почали працювати.

За рахунок чого?

Передусім – за рахунок модернізації виробництва, впровадження нових технологій. Адже вони залишилися з часів Радянського Союзу і не змінювалися десятиліттями. Через їхню енергоємність високою є собівартість продукції. Через їхню витратність – величезні витрати. І так у всіх галузях і за всіма напрямами. Наука не стоїть на одному місці, а виробництво морально й фізично застаріло.

Звідки на це брати гроші?

А ось тут ми й підходимо до відповіді на головне питання: навіщо нам Європа з її розвинутими технологіями і виробництвом? Один із шляхів – запозичення передового досвіду наших європейських партнерів. Другий – їхні інвестиції в наше виробництво. Саме це дасть нам можливість зрушити ситуацію з мертвої точки і привести в наше місто новітні технології. Підвищиться конкурентоспроможність наших товарів. Отримаємо вихід на європейські ринки. Це можливість реалізації готової продукції, а отже, отримання грошей, які потрібні для розвитку промисловості міста. Надходження грошей і технологій – це і є інтеграція, прямий шлях до поліпшення умов життя людей. Чим більше у Херсоні вироблятиметься продукції, чим більше продаватиметься, тим більше грошей заробить місто.

Тим більше з’явиться можливостей створювати нові робочі місця, виплачувати гідні зарплати, вкладати в соціальні програми, у будівництво житла, ремонт доріг, вуличне освітлення і багато інших напрямів. Тим краще і комфортніше житиме кожен містянин.

І тут дозвольте один «розумний» термін. Ми підійшли до другої групи запитань: статус України як члена Світової організації торгівлі.

Що це нам дасть?

Можливість працювати на європейських і світових ринках. Новий рівень розвитку, добробуту країни, міста, громади.

Наскільки динамічно розвиваються відносини Херсона із західними партнерами?

Контакти треба активізувати. Місто втрачає від того, що його мало знають. Вважається, що це пріоритети загальнодержавного рівня. Ні. Так представити можливості своєї громади, як це зможе зробити мер, не вийде ні в кого з центральної влади. У Києва інші завдання. А тут, на місцях, активізується реальний потенціал території.

І все ж таки в нас бачать передусім сировинну базу.

Така була державна політика. В Україні досі в товарній групі бачать сировинну складову. Кожна сторона зацікавлена в тому, щоб заробляти. Але для цього потрібне виробництво. Сьогодні у мене є певні напрацювання з відродження у Херсоні низки сучасних виробництв. Це дасть змогу місту більше заробляти і більше спрямовувати на розвиток.

Про які конкретно виробництва йдеться?

Найближчим часом я презентую херсонцям оновлену програму розвитку міста. Вона стосуватиметься всіх напрямів. Тож не забігатимемо поки що наперед.

Я думаю, тут варто зазначити, що цього року область (на жаль, оминаючи місто), як ніколи, багато заробила від функціонування Міжнародного аеропорту «Херсон». Про це мовчать, але саме ви розпочинали відновлювати аеропорт і саме з вашою допомогою Херсон прийняв перший рейс після кількох років повного запустіння.

Ну, недарма кажуть: у перемоги багато батьків, а поразка – завжди сирота. Розпочати роботу аеропорту було непросто. Підготовка тривала кілька років, і в квітні 2013 року Херсон знову відкрив свої «повітряні ворота». Мені тоді вдалося залучити до співпраці велику європейську авіакомпанію.

Аеропорт, що якісно функціонує, – адже це не лише зручність херсонців. Це й престиж міста. Скільки разів до цього порівнювали: у Миколаєві аеропорт працює, в Одесі працює, а у нас – ні.

А тепер наше місто має зовсім інший статус, у тому числі у сприйнятті тих самих європейців. Можливість повітряного сполучення – це й істотний плюс в інвестиційній привабливості міста. Ось вам ще одна складова європейської інтеграції.

Це також і прибуток. Уже на сьогодні перевезено понад 40 тисяч пасажирів. Тільки на міжнародному рейсі, який виконується щодня, ми маємо регулярні рейси до Києва. Аеропорт вже заробив понад 9 млн. гривень.

Я знаю, що зараз ведуться відповідні перемовини про відкриття нових напрямків, про збільшення щоденних рейсів. Турецька компанія зацікавлена у відкритті другого щоденного рейсу. Це – нові можливості для внутрішньоєвропейських перельотів. У них зацікавлені і перевізники, і пасажири.
Аеропорт може працювати зі значно більшим завантаженням. Його пропускна спроможність – до 6 млн. пасажирів на рік. Це півмільйона на місяць або майже півтори тисячі пасажирів на добу.

Колись з аеропорту виконувалося до 80 рейсів на день. Це були маленькі літаки – Ан-2, що літали до Скадовська та Лазурного. Але так було…

Важливо, щоб так було не лише в минулому, а й у майбутньому. Тим паче враховуючи розвиток туризму в Херсоні та області. Ми зможемо організувати роботу таким чином, щоб такі «приміські» перельоти були настільки ж регулярними, як сьогоднішні рейси з Херсона до Стамбула. Але це питання слід порушувати і вирішувати у ширшому форматі. Аеропорт запрацює на повну потужність, коли почне обслуговувати не лише пасажирські перевезення, а займеться й тим, що приносить «великі» гроші, – перевезенням вантажів. Вантажі – ось основний прибуток усіх міжнародних аеропортів.

Пасажирів це мало цікавить.

Як правило, пасажири цього взагалі не помічають. І не повинні помічати. Для них про рівень значимості аеропорту говорить кількість пасажирських рейсів. Приміром, в одному з найбільших аеропортів Європи (у Франкфурті-на-Майні) літаки злітають і приземляються кожні 30 секунд. А один з найбільших аеропортів Америки – в Атланті приймає і відправляє літаки кожні 15 секунд відразу з двох парних паралельних смуг. І все ж таки прибутковою для аеропорту є саме перевезення вантажів.

Думаєте, у нас є такі перспективи?

Упевнений. Щойно херсонський аеропорт зможе приймати літаки цілодобово і весь рік, ми станемо «законодавцями моди» у перевезенні вантажів у всій південній частині України. І це дуже приваблює іноземних інвесторів.

Ви вже говорили про туристичну сферу. І все ж таки чи можемо ми розраховувати на міжнародну складову відпочинку і туризму в Херсоні? Чи для нас це поки що є захмарними висотами?

Для тих, хто працює, нічого захмарного не буває. Туризм і відпочинок є дуже важливими для економіки і нашого міста, і нашої області. Це – один із безумовних пріоритетів, над яким ми почали працювати ще кілька років тому. Сьогодні напрацювання минулих років приносять свої результати.

Але, безумовно, до ідеального сервісу нашій області ще далеко. Хоча відпочинок на Херсонщині є екологічнішим і доступнішим фінансово, ніж, скажімо, в тій самій Одесі. Тому окрему увагу я приділяти розвитку туристичного та готельного сервісу.

Дивіться, Херсон уже отримав міжнародний потяг прямого сполучення, який всі три літні місяці було заповнено туристами з Білорусі. За минулий туристичний сезон в області побувало понад 3 млн. туристів і відпочивальників. Зупинялися вони і в обласному центрі. А це –- надходження до місцевого бюджету.

Як зробити місто ще привабливішим для туристів? Наголошувати на його історичній самобутності й розвивати інфраструктуру. Ми займаємося цим щільно. І повірте, херсонці побачать результати.

Європейський підхід – це також залучення молодих фахівців із нестандартним мисленням. Чи не «старіє» Херсон? Вищих навчальних закладів є достатньо, студентів теж. А для молоді немає потрібної кількості робочих місць, не кажучи вже про їхню якість з точки зору оплати праці.

Так, на сьогодні це є проблемою. І не лише Херсона, але … У нашого міста є істотний потенціал для розвитку високотехнологічного бізнесу. У нас не просто достатньо випускників вузів, у нас достатньо випускників, які пройшли стажування в Європі. І рівень їхньої підготовки є дуже високим.

Уже зараз в місті є компанії, які наймають молодих людей, які працюють тут, а зарплату отримують за кордоном. Одне з моїх завдань – якнайшвидше легалізувати цей вид діяльності у нашому місті.

Наскільки може бути реалізовано всі ці плани? Адже й зараз наші владні мужі говорять, що роблять багато. Проте результат…

Між словами «роблять» і «зробили», як кажуть в Одесі, дві великі різниці. Тому я й намагаюся не так багато говорити, а більше показувати реальні справи. Часом мене теж звинувачують у незробленому. І частка правди в цьому є… Але я не даю порожніх обіцянок і беруся лише за те, що можливо реалізувати. Тому всі окреслені напрями не просто реальні – щодо кожного з них ми вже працюємо.