Сергій Карцев, Миколаївщина: Влада ніколи і нічого не вирішить без підтримки людей

15.09.15

Людям важко поодинці вирішувати проблеми своєї громади, але й влада без людей – ніщо

26-річна Тетяна живе в Миколаєві на вулиці Садовій ближче до вулиці Скороходова. Майже щодня вона виходить на прогулянку зі своєю шестимісячної донькою Ксюшею. Тетяні завжди було прикро за свій район – начебто і не окраїна, до центру рукою подати, а таке запустіння – асфальт у вибоїнах, дерева не обрізані, всюди сміття.

«Скільки ми не просили допомогти упорядкувати паркову зону – це як голос волаючого в пустелі. Ніхто нам не допоміг. Зараз щось нібито рушило з місця, принаймні нам взявся активно допомагати голова консультаційно-координаційної ради громадських організацій «Соціальний захист» Сергій Карцев. Думаю, разом ми таки зможемо зробити наш район красивим і комфортним», – каже жінка.

Сергію Миколайовичу, як ви прокоментуєте цю ситуацію?

Зверніть увагу: Тетяна не говорить «просимо облаштувати паркову зону», вона та її однодумці готові самі докладати до цього зусиль і просять лише про допомогу. І в цьому – принципова різниця між споживачем з минулого і творцем. Люди стали активними, не чекають змін, а самі активно їх домагаються. Ми стаємо свідками зародження громадянського суспільства. Містяни добровільно об’єднуються заради відстоювання власних інтересів і прав. З незнайомих один одному людей сьогодні вони перетворюються на громаду, яка знає, чого вона хоче і від влади, і від себе самої.

То що виходить? Люди об’єднуються, щоб самостійно вирішувати власні проблеми. У чому тоді полягає роль влади і навіщо вона тоді взагалі потрібна?

У тім-то й річ, що потрібна. Але не в нинішньому вигляді. Адже виконавча влада ніколи і нічого не вирішить без підтримки людей і їхніх висуванців у місцевих радах. І навпаки. У цьому вся суть місцевого самоврядування.

Якщо ми будемо просто лаяти владу, наше життя краще не стане. Ось вам простий приклад – так званий мікрорайон Ялти. Не секрет, що це – не найоблаштованіший район міста. А ось почали ми з членами наших громадських організацій ходити по домівках, спілкуватися з людьми, пропонувати їм вилізти зі своєї шкаралупи й іншими очима подивитися на місце свого проживання – і ви не повірите, який почався рух! Мешканці мікрорайону почали проявляти таку ініціативу, що нашим записним офіційним громадським і не снилося!

Утворилися вуличні комітети, у людей з’явилася мета. Як результат – минулого місяця завдяки спільним зусиллям мешканців району, нашої громадської організації та адміністрації Заводського району на обговорення ялтинців був висунуто проект спортивного майданчика. Можете навіть не сумніватися, не сьогодні-завтра майданчик буде змонтовано на в’їзді до мікрорайону – з футбольним полем, дитячими гойдалками і зоною відпочинку для малюків. І люди відчують реальні плоди своєї ініціативи. Людям важко поодинці вирішувати проблеми своєї громади, але і влада без людей – ніщо. Попрацювавши в раді громадських організацій «Соціальний захист», я побачив больові точки міста. Так, вимагає кардинального реформування міський транспорт, його автопарк безумовно потребує оновлення. Якщо продовжувати транспортну тему, то давно назріла необхідність спроектувати транспортну розв’язку, створити накопичувач великовантажного автотранспорту для доставки вантажів у Морпорт через вулицю Залізничну.

А як все-таки можна допомогти Тетяні та її сусідам вирішити їхню проблему?

Проблему, про яку говорить Тетяна – благоустрій скверу на вулиці Садовій від вулиці Скороходова до вулиці Чигрина, – насправді можна вирішити. Все залежить від бажання людей взятися за наведення порядку на вулицях, якими вони ходять щодня, та зустрічного бажання влади покращити своє місто. Так само не важко розробити і втілити в життя захисний зелений буфер між житловою забудовою та підприємством «Евері» на вулиці Громадянській.

З багатьма своїми бідами містяни приходили до нас і раніше, йдуть і зараз. За роки роботи в системі державного управління я зрозумів одну просту річ: проблема швидко перетворюється в план дій, якщо об’єднати зусилля влади і мешканців. Такий досвід у нас уже є: разом з ініціативними групами миколаївців ми визначили низку позитивних перетворень. Це і ремонт трамвайної зупинки на розі вулиць Дзержинського і Скороходова, і встановлення світлофора або «лежачого поліцейського» на перетині вулиць Скороходова та Садової, Дзержинського та Скороходова, Громадянської та Скороходова. До речі, на численні прохання містян міськвиконком розпочав санітарну обрізку дерев. У найближчих планах – добитися початку реконструкції загальноосвітньої школи № 36.

Не нами придумано:що досконаліше суспільство, то найменше воно потребує регулювання з боку держави. Сергій Карцев стверджує: миколаївці проявляють активність і ініціативу, бажають змін на краще. І все, що потрібно від місцевої влади, – не загасити це бажання, простягнути руку, підтримати і допомогти небайдужим.