Александр Мазурчак: Гражданское общество оказывает колоссальное влияние на власть (укр.)

16.01.18

В інтерв’ю «Львівській хвилі» у програмі «Момент істини» співголова політичної партії «Наш край» Олександр Мазурчак, розповів з чим пов’язане гальмування нинішніх реформ, Антикорупційний суд, кредити МВФ та дочасні вибори.

Сьогодні партія «Наш край» є опозиційною, яка критикує владу адже говорить, що влада не виконує реформи. Чи насправді все так погано в Україні, бо по суті це «всепропальство», песимістичні настрої не додають ентузіазму для подальшої плідної праці?

Однозначно, що ні. Проте чим відрізняється наша партія від інших, які теж критикують владу? Чимало зараз стверджує, що він в опозиції, критикує чи показує своє незадоволення владою. Але ми не просто критикуємо, що все погано, а кажемо і радимо як зробити краще. Тобто перед тим, як критикувати, ми завше опрацьовуємо з нашими експертами те чи інше питання, яке нас турбує. І в нас, звісно ж, є свої експерти в кожному напрямку, люди, які працювали і досягали успіху вже в цих напрямках. Тому вважаю, що немає нічого поганого в такій конструктивній критиці. Бували такі випадки, коли Кабінет Міністрів України дослухався до нас. Наприклад, один з останніх випадків, з ПДВ для сільського господарства, коли вони відмінили попереднє рішення.

Давайте поговоримо про одну з «недореформ» в Україні — боротьбу з корупцією. Чому ніяк не запрацює ця система в Україні?

Мабуть, не запрацює, бо вона комусь не вигідна. А не вигідна вона тим, хто практично утримує владу в країні — олігархам. І ми повинні чесно сказати, що вони мають колосальний вплив на те, що робиться в Україні. Депутати Верховної Ради, від яких насамперед залежить прийняття цього рішення, про Антикорупційний суд, його не приймають, адже кожен з них задає до себе питання «А що ж буде, коли він запрацює належним чином і де тоді буду я?». Тому вони розуміють, що голосувати потрібно проти, чи не голосувати взагалі, чи в цей момент бути у відрядженні, чи на лікарняному.

Тобто нема виходу зі ситуації?

Вихід є завжди. Скажу так, що Україна — це вже не та країна, яка була раніше, адже громадянське суспільство теж має великий вплив на рішення. Варто врахувати і те, що на владу тиснуть і закордонні чинники — МВФ, ЄС, США. Я думаю, що таким тиском, хоч і не хочеться, але прийдеться приймати це рішення нашим депутатам.

Звісно ж, закони прийняти можна, проте чи діятимуть ці інструменти контролю?

Так, у нас не завжди дотримують законів, однак можна зауважити рух у правильному руслі. Навіть ті антикорупційні органи які тільки створені вже показують результат. Тому система постане, не дивлячись на небажання багатьох опонентів.

Ви так говорите про ті партії, які є у Раді, але якби «Наш край» був зараз там, чи проголосував би він зараз за прийняття закону?

Так, безперечно. Ми проголосували б не тільки за Антикорупційний суд, а й за зняття недоторканості з депутатів, що всі обіцяють, але ніяк не можуть зробити.

Проголосували б за багато тих законів, які зв’язані з децентралізацією, яка складається з трьох частин, а саме: адміністративно-територіальний устрій, передача уповноважень на місця і передача фінансів. І саме це є ключем до розвитку багатьох країн. Зазначу, що головною ідеологією «Нашого краю» є підтримка та розвиток місцевого самоврядування.

Також вирішення потребують і такі проблеми як питання професійної орієнтації в освіті. Адже головним завданням вирішення цього питання є те, що дитина не просто так просидить у школі 12 років, а отримає знання, навички та професійне уміння. Паралельно з цим йде розвал професійно-технічних ВНЗ та коледжів, деякі з них ми перевели уже на фінансування міських та обласних бюджетів. І в результаті цього, певні навчальні заклади починають гинути. І тут децентралізація, якій ми всі так раділи, почала давати збій.

Чому фінансова децентралізація починає давати задню?

Спочатку ми дали трішки грошей, а потім під ці гроші почали давати чимало повноважень містам — утримання університетів, транспорту та інше. Тобто додаткові гроші посприяли тому, що міста розправили свої плечі, відчувши свою відповідальність. Але ті функції, які тепер лежать на місті, не є властивими для їхнього фінансування.

Звісно ж, ми зробили абсолютно правильний крок у фінансуванні міст, а далі виникло питання про об’єднання територіальних громад. Ми прийняли закон про добровільні об’єднання, сказавши, що спочатку ми дамо їм самостійно вирішити це питання, а потім в 2017 році ми проведемо це повністю. В результаті наприкінці року ми нічого не провели, в 2018 року з бюджету на це питання нічого не закладено. Якщо проводити такими темпами, то цю реформу ми розтягнемо мінімум на 5-10 років. На мою думку, так реформи не робляться, вони мають бути зроблені швидко та якісно. По-перше, вони фінансуються, по-друге, розказується людям причини таких змін та цілі, а потім вже люди повинні отримати детальний результат цих реформ. До прикладу, сьогодні пообіцяли людям, що будуть ліквідовуватися обласні та районі адміністрації, будуть створюватися Виконавчі комітети, будуть ліквідовані райони в такому варіанті або їхнє укрупнення, проте зараз нічого не робиться.

Якщо з корупційною реформою все зрозуміло, але виникає питання щодо адміністративно-територіальної реформу, кому вона не вигідна?

Гройсман знає і розуміє, що це має бути доведене до кінця, проте не вистачає просто політичної волі. Адже кожна зміна йде болісно і особливо, коли вони не мають хорошої інформаційної підтримки, то люди не завжди сприймають це. Тому хтось повинен взяти на себе відповідальність і зробити не популярні кроки. А вони переживають за свої рейтинги, за свою популярність і тому нічого не зроблено зараз. Якби така реформа була б зроблена впродовж двох років, то інші три роки вони б збирали позитивні плоди своєї праці.

Чи можете прокоментувати ситуацію з медичною реформою, схоже там катастрофічна ситуація ?

Якщо більше року не можна призначити міністра, то це саме по собі нонсенс. Як це може Кабінет Міністрів працювати без чинного міністра і робити реформу в цій галузі? Сама реформа складається не стільки з того закону, який був прийнятий, скільки з постанов Кабміну, які ще потрібно прийняти, і методик які потрібно переглянути та розробити і які повинен підписати Міністр. Таким чином є зрозуміло, що повинна бути чітка команда. Виконуючий обов’язки міністра — це не є міністр, який може робити якусь чітку політику.

Медична реформа людям потрібна, але зараз вона є химерною, бо не зрозуміла ні лікарям, ні пацієнтам.
Згідно з реформою, ми переходимо на платну медицину, але я сумніваюся, що людям з теперішніми зарплатами по плечу оплатити найелементарніші лікарські послуги, не говорячи вже про операцію. Тому медичні зміни потрібно більш детально розробити, проте такі засади як сімейний лікар та інші — правильні. Щодо сімейних лікарів, то це не є інновацією, бо я це все реалізував 18 років назад у Кам’янці-Подільському та Комсомольську . Щодо недоліків, то ми їх відчуємо при виборі лікарів, тому вийде так, що одні лікарні отримають надмірне фінансування, а інші нестачу. Як кажеться, все дуже гарно на папері, але як починаєш дивитися на це все в дії, то розчаровуєшся.

Ви зачепили ціни, в чому проблема теперішнього зростання цін?

Проблема у відсутності керівника Національного банку. Закон у нас визначає, що за курс долара відповідає Національний банк України. Хто зараз візьме на себе відповідальність за інтервенцію долара на ринок, хто має контролювати ці процеси? Значить Кабмін при такі роботі, не сприяє стабільності на ринку. У нас ріст 3%, а падіння з 2013 року —  30%.

На мою думку, сьогодні курс долара визначений ще й тим, що ми не отримали транші, які повинні були отримати з МВФ. Якби ми їх отримали, то частина з тих коштів покрили б цю проблему. А в цьому році в нас наступають зобов’язання по виплатах уже % і тіла тих кредитів які ми набрали, і без додаткових траншів цього зробити просто неможливо.

Як ви оцінюєте роботу сьогоднішній Президента і Прем’єра ?

Як Президента, то я вважаю, що він працює непогано. Він в нас відповідає всього за дві речі, силовий блок і міжнародну політику, адже не забуваймо, що в нас парламентсько-президентська республіка. В нас Армія розвивається, укріпляється, міжнародні відносини в нас на досить хорошому рівні. А більшість відповідальності в нас все-таки лежить на Прем’єр міністрі, за всі ті реформи про які ми говоримо лежать на ньому. На жаль я вважаю, що він дуже в багатьох моментах недопрацьовує. І, що я можу їм обом сказати, це погана кадрова політика, вони вигнали багато професіоналів набрали дилетантів які нездатні виконувати покладені на них обов’язки.

Судячи з всього до виборів якихось серйозних змін не буде ?

Ну все залежить від того коли будуть вибори. Бачачи ту ситуацію і ті загострення які сьогодні є, в разі якщо парламент не піде на прийняття тих непопулярних мір які він повинен приймати наприклад «Закон про вибори», я не виключаю можливості дочасних виборів.