Леонтій Новак, Херсонщина: Про мешканців дбатиме місцева громада

09.10.15

Депутат шести скликань Леонтій Новак розповів про нагальні проблеми, що постали перед аграріями, про своє бачення їх вирішення, а також чому він вирішив іти на вибори з партією «НАШ КРАЙ».

Чому ви вирішили балотуватися від партії «НАШ КРАЙ»?

Політикою ніколи не переймався, а чесно все життя працював на землі. Депутатську роботу я також добре знаю, був шість скликань депутатом сільських і районних рад Білозерського, Гороностаївського та Скадовського районів. Мене люди знають, і я всіх знаю. Зараз відбувається багато змін, які не приносять користі нашій країні. Олігархи хочуть землю зробити товаром і продавати, відмінити ПДВ – цього не можна допустити, потрібно діяти. Ми, керівники сільгосппідприємств, зібралися, порадилися й вирішили, що не можемо чекати, доки у нас усе відберуть. Почитали статути декількох організацій, і зупинилися на партії «НАШ КРАЙ»: тут зібрались люди дії та слова, які не бояться праці та прагнуть залишити після себе заможний край нащадкам. Та й назва «НАШ КРАЙ» дуже гарна, вона співзвучна з моєю роботою, моїм життям, адже я пропрацював усе життя на рідній Херсонщині.

Які виклики сьогодні стоять перед місцевими громадами? Що, на вашу думку, передусім потрібно зробити, аби навести лад?

Я прагну стабільності. Наша область є сільськогосподарською, і це потрібно розвивати. На землі працювати ми можемо, нас вчити не треба, з людьми завжди знаходимо спільну мову. Тож хочеться мати підтримку від держави, щоб якщо не допомагає, то хоча б не заважала працювати.

Керівники країни зробили велику помилку, коли розпаювали землю й роздали всім. Більшість людей не вміють її обробляти й не знають, що з нею робити. Я вважаю, що земля повинна бути державною. Надходження від оренди йтимуть у місцевий бюджет. І не потрібно буде керівникам шкіл, лікарень ходити з простягнутою рукою до господарства-орендаря. Про них дбатиме місцева громада.

На мою думку, потрібно, щоб за 5–10 років держава викупила паї у людей, зробила землю державною й здавала її в оренду на 30–50 років. Тоді орендатори дбатимуть про землю та планувати майбутнє господарств. На такій землі працюватимуть і діти, і внуки. А сьогодні що? Аби за пай заплатили побільше, а завтра хоч трава не рости. Дозволять продавати землю – побіжать чимдуж до тих, хто більше запропонує, не дивлячись чи це китайці, чи інопланетяни. Тільки-но почнуть розпродувати українську землю – держави Україна не стане.

Бував я за кордоном, переймав досвід щодо сільгоспвиробництва, бачив багато, і можу сказати, що у нас найкращі землі. Тому незважаючи на те, що закриваються заводи, Україна може за певних умов відродитись у сільському господарстві й годувати не тільки себе, а й усю Європу.

У вас – найбільше господарство в Білозерському районі. Як вдається виживати?

Лише повсякденною працею. У моєму господарстві – сімейний підряд: син – мій заступник, донька – головний бухгалтер. У товаристві також працює 72 людини, а в літній період – до 100. А коли працював консервний завод, то працювало 400–450 людей. Було добре. Зараз газ дуже подорожчав, і наш консервний закрився – не вигідно. Виживаємо за рахунок багатогалузевого господарства: вирощуємо зернові, бобові культури, кукурудзу, соняшник, рапс – все, що рентабельно. Почали розводити свиней, відновили ставок. Зараз у нас є білий амур, товстолоб, короп, раки, соми, окуні, карасі. Маємо свою пекарню, маслобійню. Усе, що виробляємо, продаємо в районі та Херсоні. У нас є їдальня, харчування для трудівників господарства – безкоштовне. Зарплату людям уже 15 років видаємо без затримок.

Скільки пайщиків у господарства?

Землю беремо в оренду, маємо 550 пайщиків. Наша перевага у тому, що господарство зберегло зрошувальні землі. Землю доглядаємо як годиться, лишаємо її під пар, то й урожаї у нас хороші. З людьми розраховуємося чесно – усім порівну, і раніше зазначеного в договорі строку. Якщо є можливість, завжди намагаємося дати додатково ще пшениці. Кредитів не беремо, самі справляємось, та ще й допомагаємо іншим. Так і живемо. Головне – господарювати по совісті та дбати про людей, і тоді все буде добре.

Як полегшити становище сільгоспвиробників?

Один із способів: для сільгоспвиробників має бути єдиний відсоток податку від валового доходу, до 15%. На порушників закону накладати великі штрафи та довічно заборонити займатися підприємництвом. Тоді всі чесно сплачуватимуть податки та вестимуть планово, а не стихійно господарство. Також землю не можна оцінювати за однією шкалою. У різних районах області склад та родючість землі дуже відрізняються за показниками, а плату хочуть однакову. Так не можна оцінювати землю, має бути індивідуальний підхід.

В нашій області все господарство тримається на зрошенні, а вода, що подається з Інгульця, – неякісна, адже туди з Кривого Рогу вже давно скидають відходи виробництва, тому й відбувається засалення ґрунту. Та й ціна на таку воду з кожним роком збільшується, добрива дуже дорогі. А ціни на вироблену сільгосппродукцію мізерні, виживати важко.

Чи надаєте ви допомогу селянам?

Господарство знаходиться у селі Надєждовка, тож допомагаємо громаді села. За кошт товариства побудували церкву, загородили та впорядкували кладовище, дві вулиці газифікували, допомогли провести воду, встановили водонапірну башту, поробили тротуари, почистили ставок, біля нього висадили 1500 хвойних дерев та розробили клумби. Взагалі плануємо побудувати там альтанки, дитячі майданчики, щоб людям було куди прийти відпочити.

До нас приїжджають рибалити, купують квиток і ловлять рибу. На свята ми дозволяємо мешканцям села ловити рибу безкоштовно, а жінкам постійно можна рибалити безкоштовно. Також на весілля, родини допомагаємо, виділяємо столову, надаємо рибу, м’ясо. Завжди приходимо на допомогу й тоді, коли людей спіткає горе.

Наша школа найкраща в районі, ми також їй завжди допомагаємо: ось зараз вирішили проблему з протіканням даху – господарство перерахувало на це 150 тисяч гривень, допоміг і район. Днями закінчується ремонт, дітки навчатимуться в нормальних умовах. Це радість для мене, для усього села, адже ми – єдина велика родина нашою рідного краю.