Кирило Антонецький, Хмельниччина: громаду треба чути – вона завжди підкаже, що не так у місті

05.10.15

Лікар Кирило Антонецький розповів у своєму інтерв’ю, чому він вибрав для себе партію «НАШ КРАЙ» та про плани щодо розвитку рідного міста.

Сьогодні ви є одним із лідерів партії «НАШ КРАЙ» у своєму регіоні. Чому обрали для себе саме цю політичну силу?

Коли виникла пропозиція: а чому б не реалізувати свої можливості та досвід у покращенні життя громади нашого району та й загалом міста – довго не вагався. Тим паче що надійшла вона від міської організації незаангажованої, незаплямованої та амбітної партії «НАШ КРАЙ» – партії мерів-господарників, які не викрикують політичних гасел, не займаються підкупом виборців, а щодня працюють над покращенням добробуту своїх громадян. Сама ця партія і мені – громадянину, у котрого немає агресивних політичних амбіцій, здається ідеальним компаньйоном, щоб у разі успіху на виборах мати можливість зробити життя мешканців нашого району та, звісно, загалом міста Хмельницького якомога зручнішим і комфортнішим, по-європейськи спокійним, чистим, здоровим та цікавим.

Ви – успішний лікар, який практикує, і наскільки мені відомо – дуже зайнята людина: прийом, консультування, лікування дорослих і дітей, цілодобові чергування в обласному шкірвендиспасері, консультації в медичних закладах міста та планові виїзди в ЦРЛ області, профспілкова діяльність… Для чого вам зайве фізичне та моральне навантаження?

Роботи, причому, зізнаюсь, улюбленої роботи, справді вистачає! У медичних закладах, де я маю честь працювати (Хмельницький обласний шкірно-венерологічний диспансер та Подільський науково-медичний центр), чудово налагоджено статистичну звітність, тому знаю, що щодня оглядаю, обстежую, консультую, призначаю лікування 30–40 пацієнтам… Таким чином, виходить, що постійно спілкуюся з різноманітними шарами нашої громади: від безхатченків та затриманих до успішних бізнесменів і депутатів, тому добре уявляю не просто загальну картину, а й окремі аспекти життя у різних районах нашого міста, серед різних верств населення. Не з чиїхось слів розумію, як у місті живеться та дихається, що хвилює громадян та на що вони сподіваються. Безумовно, найліпше розумію проблеми того району міста, де з 1990 року постійно проживаю: це Новий план або Заготзерно. Повертаючись до початку вашого запитання, зроблю невеличкий відступ у власне минуле… Так повелося у моєму житті, що я завжди брав участь у громадських процесах… У школі (я закінчив у 1990 році Хмельницьку середню школу №4 – із золотою медаллю) у молодших класах був командиром «зірочки» та класу; в середніх – головою ради піонерського загону класу, потім головою ради дружини школи, потім – комсоргом. У піонерських таборах – прапороносець, командир загону. В роки перебудови вибирався в обласні дорадчі організації реформування суспільного життя брав участь у всеукраїнських з’їздах і симпозіумах. В університеті був заступником, на інтернатурі – старостою групи. В обласному шкірвендиспансері з 2005 року – голова профспілкового комітету, з 2007 року – завідувач диспансерного відділення. Отже, суспільне завжди було невід’ємною частиною мого особистого життя… Тому коли виникла пропозиція: а чому б не реалізувати свої можливості та досвід у покращенні життя громади нашого району та й загалом міста – довго не вагався.

Партія «НАШ КРАЙ» заявляє про те, що стоїть на засадах місцевого патріотизму. Що особисто ви вкладаєте у це поняття?

Успішне майбутнє України неможливе без успішного розвитку її окремих територій. Так само вважаю неможливим європейський розвиток нашого рідного міста без наведення ладу в кожному його районі. Тому думаю основним завданням кожного депутата має бути лобіювання інтересів, допомога насамперед громаді свого округу, свого району. Буде порядок і спокій у районах – буде гарним і процвітаючим наше місто!

Які основні виклики сьогодні стоять перед місцевими громадами? Чи є у «НАШОГО КРАЮ» рецепт, як навести лад у Хмельницькому?

Думаю, що починати наводити лад у місті потрібно зі своєї оселі та свого двору. А потім за допомогою свого депутата – у своєму районі. Я 25 років живу на перехресті Трудової та Пілотської вулиць. Думаю, що немає закапелків, якими б не ходив по Новому плану, стежок та закоулків, якими б не їздив з возиком, а тепер на велосипедах зі своїм сином… Ну й нарешті, абсолютно впевнений, що мої сусіди – по сходовій клітині, по під’їзду, по будинку, вулиці, завжди підкажуть, на що звернути увагу, куди спрямувати найбільше зусиль і часу депутату зокрема та міській раді загалом…

Що вже зроблено вами для містян. Яка від цих дій користь мешканцям міста?

Поки небагато… Вилікувано тисячі подолян, просвітницька діяльність, сподіваюсь, уберегла від захворювань вдесятеро більше… Але впевнений, що і в суспільному житті можу бути корисним для хмельничан.

А з чим сьогодні йдете до земляків? Які реформи пропонуєте місту?

Місцеві податки мають відповідати можливостям населення, комунальні тарифи мають бути обґрунтованими, субсидії – реальними. Громада має приймати рішення, чи потрібно нам зараз вкладати сотні тисяч гривень у світлофорні комплекси на перехрестях, де з другорядних вулиць виїжджає за хвилину 3–4 автомобіля, чи потрібно нам на вулицю Чорновола (де фактично не було ям) вкласти товстий шар нового асфальту, викопати та вкопати старі бордюри… – А може, нарешті зробимо довговічне покриття на шляхопроводі по вул. Трудовій та хоча б підлатаємо вулиці Щорса, Бажана, провулки, а капітальний ремонт нормального дорожнього покриття відкладемо на світле майбутнє!? Може, варто нарешті вкласти муніципальні кошти в енергозаощаджувальні технології, щоб знайти можливість зменшити вартість комунальних платежів для населення… А може, варто найбільший акцент зробити на будівництві сміттєпереробного заводу, щоб змінити систему збору відходів та прибрати ті жахливі смітники з кожного куточка наших перехресть.

Наскільки, на вашу думку, сьогодні важлива співпраця з громадою?

Сьогодні і завжди – я б сказ ав, вона не просто важлива, а надважлива. Владу обирає громада, а отже, працювати кожен, хто отримує мандат, має виключно на громаду – відстоювати її інтереси, її позиції. Громаду треба чути – вона завжди підкаже, що не так у міс ті. Найпершими порадниками для мене, переконаний, стануть мої сусіди – по під’їзду, по будинку, району, вулиці – вони завжди підкажуть, на що звернути увагу, куди спрямувати найбільше зусиль і часу депутату зокрема і міський раді загалом… Саме так я планую працювати у міській раді. Закликаю усіх хмельничан не схибити з вибором. Не будемо байдужими! Прийдемо 25 жовтня на вибори та проголосуємо за найдостойніших!